Україна взяла курс на поступову відмову від державного регулювання цін на електроенергію для населення. Тому попри рішення уряду повернути частину пільг громадянам з електричним опаленням житла, рано чи пізно ціни для побутових споживачів зрівняють з промисловістю – 3,20 грн/кВт*год. Найближча дата, коли може вирішитися це питання – 1 квітня 2021 року (саме до цієї дати діє постанова Кабміну, яка встановила єдину ціну на е/е для населення на рівні 1,68 грн/кВт).
Today.ua розказує, як за таких умов економити тим, у кого великі обсяги споживання: як підключити “нічний” тариф, який лічильник вигідніший – на 2 зони чи на 3, та які є способи заощаджувати на теплі впродовж опалювального сезону.
Чим завершилась «битва за пільги»
«Битва за пільги» почалася з того, що спочатку Кабмін скасував низку пільг на електроенергію:
- на перші 100 кВт за тарифом 90 коп для всіх споживачів;
- на перші 3000 кВт для будинків і квартир з електричним опаленням;
- пільгу 30% від тарифу для мешканців міст, що знаходяться у 30 км зонах АЕС;
- пільговий тариф 90 коп/кВт для багатодітних родин і дитячих будинків сімейного типу.
Причина скасування пільг – намагання уряду поліпшити фінансову ситуацію в Енергоатомі. Ця державна компанія дотує низький тариф для населення (сплачує зі своєї кишені різницю між ціною е/е для промисловості та побутових споживачів), що завдає їй щороку збитків на мільярди гривень. Енергоатом працює на межі банкрутства і навіть бере кредити на виплату зарплати співробітникам (хоча у середовищі енергетиків є дуже великі питання щодо того, наскільки вигідно для держави Енергоатом продає свою електроенергію на оптовому ринку).
Популярні зараз
Рада підтримала автоматизований арешт депозитів боржників
Раніше Бундесверу: Україна отримала німецькі армійські машини Caracal
Споживачі на це відреагували вкрай негативно – у окремих категорій суми у платіжках збільшились у 2-3 рази. Кабмін пішов на поступки і 27 січня затвердив компенсацію у обсязі 1,4 млрд грн для українців, у кого встановлено електроопалення. Також це стосуватиметься багатодітних сімей, прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу.
Також комітет Верховної Ради з питань ЖКП рекомендував уряду повернути пільгу на перші 100 і 3000 кВт*год.
Втім, варто бути реалістами: Україна рухається до відмови від державного регулювання цін (ПСО) на електроенергію, а це означає, що рано чи пізно тарифи для побутових споживачів зрівняють з тарифами для промисловості.
Тому для населення залишається лише два способи економити на електроенергії – встановлення багатозонних лічильників та мінімізація втрат тепла у квартирах та будинках. Далі ми детально розкажемо про кожен з них.
Крок 1. Обираємо вигідний тариф та переходимо на нього
Найпростіша і найбільш зрозуміла «тарифна сітка» у 2-зонних лічильників:
- повний тариф (1,68 грн/кВт) – з 7:00 до 23:00;
- 0,5 тарифу (84 грн/кВт) – з 7:00 до 23:00.
З 3-зонними лічильниками все складніше:
- 1,5 тарифу (2,52 грн/кВт) – з 8:00 до 11:00 та з 20:00 до 22:00;
- повний тариф (1,68 грн/кВт) – з 7.00 до 8.00, з 11:00 до 20:00, з 22:00-23:00;
- 0,4 тарифу (67,2 коп/кВт) – з 23:00 до 7:00.
Який із тарифів вигідніший
Можна приблизно порахувати, який із тарифів вигідніший. Для прикладу візьмемо власника середньої двокімнатної квартири, який у сезон на обігрів за місяць витрачає 1000 кВт, при чому роботу «найважчих» приладів (обігрівачів, бойлерів, пральних машин) переносить на нічні години.
Отже, власник 2-зонного лічильника заплатить 1000*0,84=840 грн. Власник 3-зонного лічильника – 1000*0,672=672 грн. Економія 168 грн на користь 3-зонного лічильника.
Але це ідеальна ситуація, у якій ми знехтували роботою приладів, які працюють і вдень (холодильник, кондиціонер, електрочайник, пилосос, комп’ютер, освітлення і т.д.). Також багато людей в умовах карантину почали працювати вдома і проводити вдома більше часу на вихідних. За умови тризонного тарифу вони неминуче споживатимуть «дорогі» кіловати.
Робимо висновок: для більшості побутових споживачів оптимальним вибором є саме 2-зонні тарифи.
Енергетики кажуть, що переходити на багатозонні тарифи максимально вигідно, коли місячне споживання перевищує 500 кВт. Якщо менше, це не проблема – просто зросте час, за який лічильник окупиться (якщо тариф буде підвищено до 3,20 грн/кВт, економія буде більш відчутною).
Деякі постачальники енергії на своїх сайтах пропонують калькулятори, за допомогою яких можна порахувати, скільки коштів можна зекономити з двозонним лічильником за 1, 5 та 10 років.
«Близько 30% споживання електроенергії українськими сім’ями припадає саме на вечірній, нічний та вранішній час – з 23:00 до 7:00. Користуючись багатозонним лічильником, можна досягти економії на сплаті за електроенергію від 15 до 25% (якщо рахувати день і ніч разом). Економія за споживання електроенергії саме в нічний час може становити 50%», – сказали Today.ua у пресслужбі копанії YASNO.
Лічильник – це половина рішення
Водночас варто розуміти. що регулювати своє споживання електроенергії – це також робота: мало встановити двозонний лічильник, потрібно ще й підлаштувати під нього свої побутові звички.
Так, за даними ДТЕК Київські електромережі, станом на літо 2020 року у Києві двозонним тарифом користувалися 105 тис. клієнтів, при цьому вночі вони споживали лише 5-6% свого загального обсягу електроенергії.
«Тобто фактично люди не користувались у повній мірі перевагами, які дає розумний лічильник та нічний тариф», – зазначили у компанії.
- Скільки коштує багатозонний лічильник у 2021 році та скільки коштує його встановлення?
Лічильник можна придбати як у компанії, що постачає вам електроенергію, так і купити самому (перед цим необхідно проконсультуватися, який лічильник краще обрати). В середньому багатотарифні лічильники коштують від 1200 до 2600 грн. Ще близько 400 грн коштує його встановлення. Також деякі компанії пропонують купувати «стартові набори», у які входить лічильник, «розумні» лампочки та розетки з таймером, а також у вартість включено установку.
До речі, на придбанні лічильника можна зекономити до 35% його вартості – якщо купити його за програмою «теплих кредитів». Про це детальніше ми розкажемо нижче.
- Як підключити нічний тариф? Що для цього треба, крім купівлі лічильника?
Аби підключити нічний тариф, потрібно звернутися до вашого оператора системи розподілу та укласти з ним договір на розрахунок за 2 або 3 зонами. Якщо ви купили лічильник самі, його потрібно надати фахівцям компанії, щоб провести його параметризацію. Зазвичай на проходження всіх процедур та встановлення приладу потрібно 1-2 місяці.
Крок 2. Перестаємо обігрівати вулицю
Другий, практично безальтернативний крок для того, щоб економити на опаленні – утеплення будинку чи квартири. Завдяки цьому суми у рахунках за опалення можна зменшити до 50%.
В Україні працює програма «теплих кредитів», за якою держава повертає людям частину коштів, які вони витрачають на енергоефективні заходи. У пресслужбі Державного агентства з енергоефективності підтвердили, що їх видаватимуть і у 2021 році.
Зокрема, програмою передбачено відшкодування з держбюджету у таких розмірах:
- 35% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн) на придбання енергоефективного обладнання/матеріалів для фізичних осіб – власників приватних будинків;
- 40% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн. в розрахунку на одну квартиру) для ОСББ/ЖБК як юридичних осіб, для загальнобудинкових заходів.
Перш ніж утеплювати житло, варто провести енергоаудит, який покаже, через які місця будинок втрачає тепло, та допоможе виявити інші проблеми (наприклад, із вентиляцією). Перелік сертифікованих фахівців можна знайти на інтерактивній карті енергоаудиторів.
В середньому вартість енергоаудиту квартири коштує близько 1-2 тис. гривень, приватного будинку – від 3000 грн.
Як отримати «теплий кредит» у 2021 році
«Теплі кредити» видають державні банки – ПриватБанк, Ощадбанк, Укргазбанк та Укрексімбанк. Є нюанс: цьогоріч у бюджеті на програму передбачили 150 млн грн, тоді як у 2020 році було 400 млн грн. Відповідно, чим раніше власник квартири чи будинку звернеться до банку, тим більші шанси, що він стане учасником програми.
Для цього громадянин повинен звернутися до одного з уповноважених банків та надати пакет документів (перелік визначає кожен банк). Банк дає гроші, людина витрачає їх на утеплення чи на купівлю енергоефективного обладнання, після чого підтверджує банку, на що їх витратила (надає рахунки фактури або акти виконаних робіт). Якщо людина отримує субсидію, вона обов’язково повинна подати у банк копії документів, що це підтверджують.
Далі банк надасть інформацію до Держенергоефективності та отримує від держави кошти, які покривають частину кредиту.
Підсумок
Українцям слід готуватися до того, що державне регулювання цін на електроенергію буде скасовано і тариф зросте до 3,20 грн/кВт. Субсидії та інші форми компенсацій не зможуть задовольнити потреби всіх споживачів, які до цього користувались пільгами. У такому випадку заощаджувати на платіжках можна буде за допомогою багатозонних тарифів на електроенергію. При чому сенс у переході на них буде не лише для тих, хто має електричне опалення, а й усіх, хто споживає багато електрики.
Другий необхідний крок – зменшення втрат тепла у будинку чи квартирі. За допомогою «теплих кредитів» держава покриває до 35% витрат на енергоефективні заходи. Однак у 2021 році сума, закладена у бюджеті на цю програму, зменшилися, тому для гарантованої участі у ній потрібно звертатися якомога раніше.